﻿Об’явлення.
7.
Після цього я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі. Вони тримали чотири земні вітри, щоб жоден із них не дув ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево. 
Я побачив іншого ангела, який підіймався зі сходу і який мав печатку живого Бога. Він голосно крикнув до чотирьох ангелів, яким було дано силу заподіяти шкоду землі та морю: 
«Не шкодьте ні землі, ні морю, ні деревам, поки ми не поставимо печатку на чоли рабів нашого Бога». 
Тоді я почув кількість тих, хто був запечатаний: сто сорок чотири тисячі з усіх племен Ізраїлевих. 
Із племені Юди було запечатано дванадцять тисяч, із племені Рувима – дванадцять тисяч, із племени Ґада – дванадцять тисяч, 
із племені Ашера – дванадцять тисяч, із племені Нафталі – дванадцять тисяч, із племені Манасії – дванадцять тисяч, 
із племені Симеона – дванадцять тисяч, із племені Левія – дванадцять тисяч, із племені Іссахара – дванадцять тисяч, 
із племени Завулона – дванадцять тисяч, із племені Йосифа – дванадцять тисяч, із племені Веніаміна – дванадцять тисяч, відмічених печаттю. 
Після цього я подивився, і там переді мною було безліч людей, яких ніхто не міг порахувати, з усіх націй, племен, народів та мов, що стояли перед престолом та перед Агнцем. Вони були в білих одежах і тримали в руках пальмові гілки. 
І вони вигукували гучним голосом: «Спасіння належить нашому Богу, Який сидить на престолі, і Агнцю». 
І всі ангели, що стояли навколо престолу, навколо старійшин та чотирьох живих істот, упали перед престолом долілиць і поклонилися Богові, 
кажучи: «Амінь! Хвала і слава мудрість, подяка і честь, сила та могутність у нашого Бога навіки-віків! Амінь». 
Тоді один зі старійшин запитав мене: ―Хто ті, одягнені в білі одежі, і звідки вони? 
Я відповів: ―Пане, ти знаєш, хто вони! І він сказав: ―Це ті, хто вийшов із великої скорботи; вони випрали свій одяг і вибілили його у крові Агнця. 
Тому «вони стоять перед престолом Бога та служать Йому день і ніч у Його Храмі. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намет над ними. 
Вони ніколи більше не будуть голодувати; вони більше ніколи не будуть спраглими. І не палитиме їх сонце й жодна спека. 
Бо Агнець, Який у центрі престолу, буде їхнім Пастирем; Він поведе їх до джерел живої води. І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей». 
