﻿Івана.
8.
Ісус же пішов на Оливну гору. 
Рано-вранці Він знову прийшов у Храм, і всі люди посходилися до Нього. Він сів і почав їх навчати. 
Книжники та фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу. Її поставили перед народом 
і сказали Ісусові: ―Учителю, ця жінка була схоплена на перелюбі. 
Мойсей у Законі звелів нам побивати таких камінням. А Ти що скажеш? 
Вони запитали це, щоб спіймати Його й мати підставу звинуватити Його. Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі. 
Оскільки вони продовжували Його запитувати, Він піднявся й сказав: ―Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь! 
І знов, схилившись, писав по землі. 
Почувши це, вони почали по одному відходити, починаючи від старших і до останніх. Залишилися тільки Ісус та жінка, яка стояла посередині. 
Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, лише саму жінку, сказав їй: ―Жінко, де ті, хто обвинувачував тебе? Ніхто тебе не осудив? 
Вона відповіла: ―Ніхто, Господи! Ісус сказав їй: ―І Я не осуджую тебе. Іди й більше не гріши! 
Ісус знову заговорив із ними: ―Я – світло світу. Хто слідує за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя. 
Фарисеї сказали Йому: ―Ти свідчиш Сам про Себе, тому Твоє свідчення неправдиве. 
Ісус відповів: ―Навіть якщо Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення правдиве, тому що Я знаю, звідки Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду. 
Ви судите за людськими мірками, Я ж нікого не суджу. 
А якщо Я й суджу, Мій суд правдивий, тому що Я не Один, зі Мною Отець, Який послав Мене. 
У вашому Законі написано, що свідчення двох людей – істинне. 
Я Сам свідчу про Себе, і про Мене свідчить Отець, Який послав Мене. 
Тоді вони запитали: ―Де ж Твій Отець? Ісус відповів: ―Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця. Якби ви знали Мене, ви знали б і Мого Отця. 
Ці слова Він казав, коли навчав у Храмі, біля скарбниці. І ніхто не схопив Його, адже не настав ще Його час. 
Ісус сказав їм ще раз: ―Я відхожу, і ви будете шукати Мене, і помрете у своєму гріху. Куди Я йду, ви не зможете прийти. 
Тоді юдеї почали говорити: ―Чи не вб’є Він Себе, бо каже: «Туди, куди Я йду, ви не можете прийти»? 
Він казав їм: ―Ви – знизу, а Я – згори. Ви з цього світу, а Я не з цього світу. 
Тому Я сказав вам, що ви помрете у ваших гріхах. Якщо не повірите, що Я є,то помрете у ваших гріхах. 
Вони запитали: ―Хто Ти? Ісус відповів їм: ―Той, про Кого від початку казав. 
Я маю багато про вас сказати й судити, але Той, Хто послав Мене, правдивий, і те, що Я чув від Нього, Я говорю світові. 
Вони не зрозуміли, що Він говорить їм про Отця. 
Тоді Ісус сказав їм: ―Коли ви піднімете Сина Людського, то зрозумієте, що Я є і що Я нічого не роблю від Себе, а говорю, як Мене навчив Отець. 
Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Він не залишає Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби. 
Коли Він це казав, багато хто повірив у Нього. 
Ісус сказав юдеям, які повірили в Нього: ―Якщо ви будете перебувати в Моєму Слові, ви дійсно Мої учні. 
Ви пізнаєте істину, і істина визволить вас. 
Вони відповіли Йому: ―Ми нащадки Авраама й ніколи не були нічиїми рабами! Як Ти кажеш: «Звільнить вас»? 
Ісус сказав: ―Істинно кажу вам: кожен, хто грішить, є рабом гріха. 
Раб не залишається в домі навіки, а Син залишається навіки. 
Тому якщо Син звільнить вас, справді будете вільними. 
Я знаю, що ви нащадки Авраама, але шукаєте, як вбити Мене, бо не приймаєте Мого Слова. 
Я кажу вам те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що чули у вашого батька. 
Вони відповіли: ―Наш батько – Авраам. Ісус сказав: ―Якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраама. 
А тепер ви хочете вбити Мене, Чоловіка, Котрий сказав вам істину, яку Я почув від Бога. Авраам так не робив. 
Ви чините діла вашого батька. Вони сказали Йому: ―Ми не народилися від статевої розпусти, у нас один Отець – Бог. 
Ісус сказав їм: ―Якби Бог був вашим Отцем, ви б любили Мене, бо Я вийшов від Бога й прийшов сюди. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене. 
Чому ж ви не розумієте того, що Я кажу вам? Бо ви не можете слухати Моїх слів. 
Ваш батько – диявол, і ви прагнете виконувати його волю. Він від початку був убивцею і в істині не встояв, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то говорить від себе, бо він брехун і батько неправди. 
Але Мені не вірите, тому що Я кажу вам істину. 
Хто з вас може довести Мій гріх? А якщо Я кажу істину, чому ви не вірите Мені? 
Хто від Бога, той слухає слова Бога. Ви ж не слухаєте Мене тому, що ви не від Бога. 
Юдеї відповіли Йому: ―Чи не правильно ми говоримо, що Ти самарянин і що Ти одержимий? 
Ісус сказав: ―Я не одержимий, але Я шаную Мого Отця, а ви не шануєте Мене. 
Я не шукаю Своєї слави. Є Той, Хто шукає її для Мене. Він і судить. 
Істинно кажу вам: хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік. 
Тоді юдеї сказали: ―Тепер ми точно знаємо, що Ти одержимий. Авраам помер, і пророки теж, а Ти кажеш: «Хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік». 
Невже Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе вважаєш? 
Ісус відповів: ―Якщо Я буду славити Самого Себе, Моя слава нічого не значить. Мене славить Мій Отець, Якого ви називаєте своїм Богом, 
хоча ви Його не знаєте. Але Я Його знаю, і якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду таким же брехуном, як і ви. Але Я Його знаю та підкоряюся Його Слову. 
Ваш батько Авраам радів, що побачить Мій день. Він побачив і зрадів. 
Юдеї сказали Йому: ―Тобі немає й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама? 
Ісус відповів: ―Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я є! 
Тоді вони схопили каміння, щоб закидати Його. Але Ісус скрився й вийшов із Храму. 
