﻿Івана.
5.
Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима. 
В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад. 
Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться. 
Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба. 
Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років. 
Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати? 
Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене. 
Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи! 
І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота. 
Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль. 
Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи». 
Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти постіль та йти? 
Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці. 
Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого. 
Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його. 
Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса. 
Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю». 
Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові. 
Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить Отець, робить і Син так само. 
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися. 
Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче. 
Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові, 
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його. 
Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. 
Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть. 
Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі 
Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський. 
Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос 
і вийдуть із них. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд. 
Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене. 
Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве, 
але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве. 
Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину. 
Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні. 
Іван був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі. 
Але є в Мене свідчення більше за свідчення Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене. 
І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя. 
Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав. 
Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене. 
Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя. 
Я не приймаю слави від людей, 
але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога. 
Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете. 
Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога? 
Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь. 
Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене. 
Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам? 
