﻿Івана.
2.
Третього дня було весілля в Кані Галілейській, і мати Ісуса була там. 
Ісус зі Своїми учнями теж був покликаний на весілля. 
Коли закінчилося вино, мати Ісуса сказала Йому: ―Вони не мають вина. 
Ісус відповів їй: ―Жінко, що Мені й тобі до цього? Ще не настав Мій час. 
Його мати сказала слугам: «Робіть те, що Він вам скаже!» 
За юдейським звичаєм очищення там стояло шість кам’яних посудин для води. Кожна з них містила дві або три міри. 
Ісус сказав їм: «Наповніть посудини водою!» І вони наповнили їх по вінця. 
Потім сказав їм: «А тепер зачерпніть та віднесіть управителю свята!» Вони зробили це. 
Коли управитель скуштував води, яка стала вином, – а він не знав, звідки воно, лише слуги, які зачерпнули воду, знали, – то покликав нареченого 
й сказав йому: «Кожна людина спочатку подає хороше вино, а коли гості нап’ються, подає гірше. Ти ж тримав хороше вино дотепер». 
Так Ісус у Кані Галілейській поклав початок знаменням, через які показав Свою славу, і Його учні повірили в Нього. 
Після цього Ісус разом із матір’ю, братами та учнями пішов до Капернаума й залишився там декілька днів. 
Наближалася юдейська Пасха, і Ісус піднявся до Єрусалима. 
У Храмі Він знайшов тих, хто продавав волів, овець та голубів. Біля столів стояли ті, хто міняв гроші. 
Тоді, зробивши бича з мотузок, Він повиганяв із Храму їх усіх разом з їхніми вівцями та волами. Також Він розкидав гроші та перевернув столи міняльників. 
А тим, хто продавав голубів, сказав: «Заберіть це звідси! Не робіть із Дому Мого Отця дім торгівлі!» 
Його учні згадали, що записано в Писанні: «Ревність до Дому Твого поглине Мене». 
Тоді юдеї запитали Ісуса: ―Яке знамення Ти покажеш нам як доказ того, що маєш право це робити? 
Ісус відповів: ―Зруйнуйте цей Храм, і за три дні Я відбудую його. 
Юдеї сказали: ―Цей Храм будувався сорок шість років, а Ти за три дні відбудуєш його? 
Але Він казав це про Храм Свого тіла. 
Після того, як Він воскрес із мертвих, Його учні згадали ці слова й повірили Писанню та словам Ісуса. 
Коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто повірив у Його ім’я, побачивши знамення, які Він творив. 
Але Ісус не звірявся їм, бо Сам знав усе 
й не мав потреби, щоб хтось свідчив про людину, адже Сам знав, що було в людині. 
