﻿Псалми.
136.
Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон. 
На вербах посеред міста ми повісили наші арфи, 
бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші вимагали від нас радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!» 
Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати? 
Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя рухи свої. 
Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою. 
Нагадай, Господи, синам Едомовим день захоплення Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!» 
Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам! 
Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят! 
