﻿Псалми.
113.
Коли Ізраїль виходив з Єгипту, Яків від народу чужоземного, 
тоді Юда став Його святинею, Ізраїль – Його володінням. 
Море побачило це й кинулося навтіки, Йордан повернувся назад. 
Гори скакали, немов барани, пагорби – наче ягнята. 
Що з тобою, море, що ти втікаєш, і з тобою, Йордане, що ти назад повертаєшся? 
Що це ви, гори, скакаєте, як барани, і ви, пагорби, – немов ягнята? 
Тремти, земле, перед Володарем, перед Богом Якова, 
Який перетворює скелю на водойму, кремінь – на джерело води. 
Не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму дай славу за милість і вірність Твою. 
Чому б народи говорили: «Де ж це Бог їхній?» 
А Бог наш на небесах, Він чинить усе, що Йому до вподоби. 
Ідоли їхні – срібло й золото, витвір рук людських. 
У них є вуста, але вони не говорять; у них є очі, але вони не бачать; 
у них є вуха, але не чують; вони мають ніздрі, але не відчувають запаху; 
у них є руки, але не відчувають дотику; вони мають ноги, але не ходять; не видають звуків своєю гортанню. 
Подібними до них нехай стануть ті, хто їх робить, усі, хто на них надію покладає! 
Ізраїлю, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит! 
Доме Ааронів, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит! 
Ті, хто Господа боїться, покладайте надію на Господа – Він для них допомога й щит! 
Господь пам’ятає нас і благословить: благословить дім Ізраїлів, благословить дім Ааронів, 
благословить тих, хто боїться Господа, малих і великих. 
Нехай Господь примножить вам добро, вам і нащадкам вашим! 
Благословенні ви у Господа, Творця неба і землі. 
Небеса – Господеві належить небо, а землю Він дав синам людським. 
Не мертві хвалитимуть Господа і не всі, хто сходить у країну мовчання, 
але ми благословлятимемо Господа віднині й повіки. Алілуя! 
