﻿Псалми.
106.
Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки! 
Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога 
й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря. 
Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили там ні міста, ні поселення. 
Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні. 
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 
І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати. 
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських, 
бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром. 
Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом, 
за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього. 
Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав. 
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 
І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани. 
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських, 
бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні. 
Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені. 
Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті. 
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 
Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі. 
Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських, 
і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості. 
Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах, 
бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині. 
Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі. 
Вони підняли кораблі до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо. 
Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла. 
Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань. 
Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі. 
Тоді моряки зраділи, що стихли хвилі, і Він привів їх до бажаної пристані. 
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських. 
Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його. 
Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю, 
землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній. 
Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води. 
І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання, 
засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай. 
Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває. 
Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу, 
Він виливає презирство на шляхетних мужів, і блукають вони в пустелі, де немає дороги. 
А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець. 
Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста. 
Хто мудрий, нехай збереже ці слова й зрозуміє милість Господа. 
