﻿Псалми.
37.
Псалом Давидів. На спомин. 
Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй. 
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила. 
Немає жодного цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій. 
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною. 
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє. 
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро. 
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене. 
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця. 
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані. 
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало. 
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль. 
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи. 
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст. 
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання. 
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже! 
Бо казав я Тобі: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною». 
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною. 
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх. 
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно. 
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра. 
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене! 
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій! 
