﻿1 Паралипоменон.
2.
Оце сини Ізраїлеві: Рубен, Симеон, Левій, Юда, Іссахар, Зебулон, 
Дан, Йосиф, Бенямин, Нефталїй, Гад, та Ассер. 
Сини Юдині: Гер, Онан та Села, — троє народилось у його від дочки Шуєвої, Канаанїйки. І був Гер найстарший Юдин син, ледачий в очах Господа, й він убив його. 
І Тамара, невістка його, породила йому Фареса (Перезу) та Зару (Сера). Усїх синів в Юди було пятеро. 
Сини Перезові: Есрон та Гамул. 
Сини Зарині: Зімрі, Етан, Еман, Галкол та Дара; усїх їх пятеро. 
Син Харміїн: Ахар, що накликав лихо на Ізраїля, нарушивши закляттє. 
Син Етанів: Азарія. 
Сини Есронові, що народились від його: Ерахмеїл, Адам (Рам) та Гелувай. 
Від Арама ж народився Аминадаб; від Аминадаба народився Нахзон, князї синів Юдиних; 
Від Нахзона народився Салмон, від Салмона народився Бооз; 
Від Бооза народився Обид, від Обида народився Ессей; 
Від Ессея народився його найстарший син Еліав, другий — Аминадаб, третій — Самм, 
Четвертий — Натанаїл, пятий — Раддая, 
Шестий — Озем, сьомий Давид. 
Сестри їх. Саруя та Абигея. Сини Саруїні: Абесса, Йоаб та Асаїл, троє. 
Абигея народила Амессу; а батько Амессин — Етер, Ізмяїлїй. 
Халеб, Есромів син, мав дїтей від Азуви, своєї жінки, й від Еріоти, і це його сини: Есер, Собаб та Ардан. 
І померла Азува; й взяв собі Халеб (за жінку) Ефрату, й вона породила йому Гура. 
Від Гура народився Урія, від Урії народився Веселіїл. 
Потім Есрон ввійшов до дочки Махира, Галаадового батька, і взяв її, маючи шістьдесять років, і вона породила йому Сегуба. 
Від Сегуба народивсь Яір, а було в його двайцять троє міст в Галаадському краю. 
Але Гессурії та Сирийцї забрали в їх селитьби Яірові, Кенат і залежні від його міста, — шістьдесять міст. Усї цї міста синів Махира, Галаадового батька. 
Після смертї Есрона в Халеб-Ефратї Есромова жінка Авія породила йому Ашхура, Текоїного батька. 
Сини Ерахмеїла, найстаршого Есронового сина, були: перворідень Рам, по йому Вуна, Орен, Озем та Ахія. 
Була в Ерахмеїла й друга жінка, на ймя Афара; вона Онамова мати. 
Сини Рама, найстаршого Ерахмеїлового сина, були: Мааз, Ямин та Екер. 
В Онама ж були сини: Шаммай та Яда. Шаммаєві ж сини: Надаб та Авишур. 
Жінка Авишурова на ймення Авихаїла, й вона породила йому Ахбана та Молида. 
Сини Надабові: Селед та Афаїм. І помер Селед бездїтним. 
Син Афаїмів Ішій. Син Ішіїн: Шешан. Син Шешанів: Ахлай. 
Сини в Яди, Шаммаєвого брата: Етер та Йонатан. Етер помер бездїтним. 
Сини Йонатанові: Пелет і Заза. Це сини Ерахмеїлові. 
В Шешана не було синів, а самі дочки. Був же в Шешана невольник, Египтянин, на ймя Ярха; 
Шешан дав свою дочку Ярсї (свойму невольникові) за жінку, а вона породила йому Аттая. 
Від Аттая народився Натан, від Натана народився Завад; 
Від Завада народився Ефлал, від Ефлала народився Овид; 
Від Овида народився Еуй, від Еуя народився Азарія; 
Від Азарії народився Хелез, від Хелеза народився Елеас; 
Від Елеаса народився Сисмай, від Сисмая народився Саллум; 
Від Саллума народився Екамія, від Екамії народився Елишам. 
Сини в Халеба, Ерахмеїлового брата: Меша, найстарший в його, — він батько Зифин, — і сини Мареші, Хевронового батька. 
Хевронові сини: Корей і Таппуах, та Рекем та Шема; 
Від Шема народився Рахам, Йоркеамів батько, а від Рекема народився Шаммай; 
Син в Шаммая Маон, а Маон се батько Бет-Зура. 
А Ефа, Халебова наложниця, породила Харана, Мозу та Газеза. А від Харана народився Газез. 
Сини Егдаєві: Регем, Йотам, Гешан, Пелет, Ефа та Шааф. 
Наложниця Халебова Мааха породила Шевера та Тирхану; 
Вона ж породила й Шаафа, Мадманниного батька; Шеву, батька Махбениного і батька Гивеїного. А дочка Халебова — Ахса. 
Оце сини Халебові: син Гур, перворідень Ефрати; Шовал, батько (князь) Киріят-Ярима; 
Салма, батько (князь) Бетлеєму, Хареф, батько Бетгадера. 
У Шовала, батька Киріят-Яриму, були сини: Гарое, Хази, Галменюхот. 
Поколїння Киріят-Яриму: Ітріяни, Футїяни, Шуматани, та Мидраітяни. Від цїх повстали Зоряни та Ештаоляни. 
Сини в Салми: Бетлеємляни та Нетофатяни, вінець Йоабового дому, та половина Менухотян — Зоряни, 
Та поколїння Соферійцїв, що жили в Ябезї, Тирейцї, Шимейцї, Сухайцї: це Кинеяни, що повстали від Хамата, Бетрехавового батька. 
